В серпні 2011 року Європейська дослідницька асоціація провела опитування журналістів, які займаються розслідуваннями, методом телефонного інтерв’ю. Було опитано 250 журналістів, більшість з яких були учасниками тренінгів або брали участь в конкурсах журналістських розслідувань.

Опитування ставило за мету оцінити кількість, ефективність та наслідки журналістських розслідувань, рівень безпеки журналістів та доступ до інформації. Результати опитування порівнюються з аналогічним опитуванням розслідувальників у листопаді 2010 року.

Коротко про результати опитування:

• Опитані розслідувачі вважають, що кількість розслідувань за останній рік трохи зменшилась, але якість їх стала вищою.
• За останній рік на 13 % зросла кількість тих, хто здійснив більше шести розслідувань.  Зросла активність тих журналістів, хто отримав вдалий досвід проведення розслідувань протягом року, – вони проводять більше розслідувань.
• Більшість опитаних стверджують, що стежать за тим, що відбувається після оприлюднення матеріалів їх розслідувань. Найчастіше це набуває форматів розвитку теми розслідування і спілкування з героями розслідування. Інформаційні запити в органи внутрішніх справ та прокуратуру з вимогами розпочати офіційне розслідування, журналісти роблять рідко.
• За останній рік підвищився інтерес журналістів розслідувачів до проблематики порушення прав людини.
• Влада переважно реагувала на появу матеріалу, а в половині випадків навіть позитивно. За минулий рік значно зросла кількість матеріалів, які стали підставою для розслідування з боку правоохоронних органів (на 16%).
• Більша половина журналістів стверджує, що після появи розслідувальних матеріалів тиску на них не було. Менше чверті скаржаться на тиск в прихованій формі.
• У більшості випадків редакції не отримували позовів до суду після оприлюднення матеріалів. Якщо ж вони були, то визначаюча більшість з них вирішувалась на користь ЗМІ.
• Більшість опитаних звертались з офіційними інформаційними запитами до органів влади за цей період. Трохи більше чверті опитаних задоволені відповідями, які вони отримали на свої запити; порівняно з 2010 роком їх кількість збільшилась на12%. Журналісти були здебільшого незадоволені обсягом інформації, що надавалась на їхні інформаційні запити.
• За заявленими критеріями – оперативність, достовірність, доступність, повнота інформації – відповіді на інформаційні запити з боку влади оцінюються досить посередньо (3,13 з можливих 5 балів), однак цей показник є вищим за оцінки, надані у 2010 році – 2,83 з можливих 5. Суттєвих покращилась опція “оперативність” (3,37 у 2011 порівняно з 2,63 у 2010), позитивні оцінки якої зросли майже на третину (на 30 %), що журналісти пов’язують з новим законом “Про доступ до публічної інформації ”.
• Близько половини респондентів вважають, що ситуація із доступом до інформації за останній рік не змінилась. Тих, хто вважає, що стало краще (28%) трохи менше ніж тих, хто вважає, що ситуація погіршилась (30%). Порівняно з 2010 роком спостерігаємо позитивну динаміку, оскільки збільшилася частка тих журналістів, які вважають, що ситуація з доступом до інформації покращилася (на 18 %).