В листопаді 2010 проект «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк провів опитування журналістів, які проводять журналістські розслідування. Метою опитування було з’ясувати, чи здатні розслідування  впливати на розвиток подій й які наслідки вони мають для героїв розслідувань та самих журналістів.

Опитування зафіксувало збільшення інтересу у журналістів до журналістських розслідувань, що позначилось як на збільшенні кількості тих, хто розслідування провів, так і тих, хто провів їх більше ніж три протягом року. Збільшення кількості розслідувань відбувається за рахунок групи досвідчених журналістів, які об’єднуються в низку агенцій журналістських розслідувань, громадські організації або журналістські мережі.

Переважна більшість респондентів (74.7% ) вважають, що якісні розслідування, які відповідають стандартам, складають менше половини всіх наявних.

Дослідження показало, що близько 630 журналістських розслідувань було проведено й опубліковано. В основному, журналісти провели від одного до трьох розслідувань. У порівнянні з 2009 роком кількість журналістських розслідувань збільшилась майже вдвічі (382 – у 2009 р.); також збільшилась кількість проведених  розслідувань одним журналістом (в середньому 4,1 розслідування в 2010 у порівнянні з 2,4 у 2009 році).

Серед тем розслідувань переважали земельні питання, діяльність правоохоронних органів, політичні викривання, охорона здоров’я, питання екології та порушення прав людини. В категорії «інше» переважали корупція та свавілля влади на місцевому й національному рівнях, проблеми ЖКХ, соціальні пільги та підготовка до Євро 2012.  

Наслідки оприлюднених розслідувань

Згідно з відповідями респондентів, влада, майже, в однаковому співвідношенні реагувала позитивно, негативно та взагалі не помічала публікації: у 37.3 % реакція влади була позитивною (публічне визнання фактів й спроби вирішити проблему), у 34.3% реакція влади була негативною (тиск на редакцію, публічне звинувачення в поклепах тощо) та 31,8% - влада не реагувала взагалі.

Правоохоронці продовжують ігнорувати матеріали журналістських розслідувань: у 61% випадків оприлюднення розслідування не призвело до проведення офіційного розслідування. Трохи більше, ніж в чверті випадків, (28%) матеріал зацікавив правоохоронців. Менше десятої частини розслідувань (8,5%) проводився у співпраці з правоохоронцями. Значна частка (13,2%) розслідувань правоохоронними органами за фактами публікацій затримуються або зупиняються за невідомих причин.

Реакція влади на розслідування не є однаковою й може відрізнятись в залежності від теми розслідування, регіону проживання тощо. Однозначно можна стверджувати, що в більшості випадків журналістські розслідування не стають підставою для розслідування правоохоронними органами й найчастіше нічим не загрожують героям розслідувань.

Що роблять журналісти після оприлюднення матеріалів

Більшість розслідувальників пасивно збирають інформацію щодо наслідків розслідувань. Найпопулярніші методи моніторингу реакції на публікацію – спілкування з героями публікацій та стеження за повідомленнями в пресі та ТВ.

Переважна більшість опитаних (87%) стверджують, що слідкують за тим, що відбувається після оприлюднення розслідувань.

Моніторинг публікацій у пресі і спілкування з героями розслідування практикує половина опитаних (24.9% і 24% відповідно). Більш активні дії – направлення офіційних запитів (21,2%), публікації в продовження теми (19,1%) та проведення громадських заходів (3,7%) разом здійснюють 44% опитаних.

З огляду на виявлену специфіку, можна припустити, що лише близько половини респондентів з усіх, які кажуть, що відслідковують ситуацію, це дійсно роблять, докладаючи для цього власні зусилля (через запити, звернення, продовження теми, організацію або залучення до акції протесту тощо).

Довідкова інформація:

Опитування журналістів проводили Європейська дослідницька асоціація та громадська організація «Демократичні ініціативи молоді» за запитом проекту «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк (www.http://umedia.kiev.ua). Кількість респондентів – 320. Серед опитаних переважають журналісти, які працюють в друкованих виданнях, переважно в ЗМІ приватної форми власності регіонального рівня. Відношення респондентів жіночої та чоловічої статі 56,7% : 43,3%.

База респондентів складалась з трьох груп журналістів різних типів ЗМІ різних регіонів України: (1) початківців - учасників тренінгів з технології журналістських розслідувань; (2) журналісти, які проводять журналістські розслідування, в тому числі учасники конкурсу журналістських розслідувань 2008 та 2009 років; (3) досвідчені та визнані журналісти, в тому числі переможці конкурсів журналістських розслідувань.

!Використання даних дослідження можливе за умови посилання на проект «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк.