Дмитро Чоповський, юрист Інститут масової інформації

Вам не надали інформацію, або чиновник порушив закон про доступ. Надійний спосіб вирішити цю проблему – звернутися до суду. Проте у справах про доступ суд часто відмовляє з "технічних причин". Ця покрокова інструкція складання позовної заяви та її подання до суду допоможе вам уникнути прикрих несподіванок, а ви будете впевнені, що зробили все необхідне для прийняття та розгляду судом вашого позову.

Закон "Про доступ до публічної інформації" визначає, що оскарження  рішень,  дій  чи  бездіяльності  розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Крім прав та обов’язків сторін, кодекс визначає чітку процедуру та порядок звернення до суду, окремі вимоги до форми та змісту позовної заяви. Вам не надали інформацію, або чиновник порушив закон про доступ. Дізнайтесь, як правильно звернутися до суду.

Статистика судових справ про доступ до публічної інформації свідчить, що 42% (зверніть увагу на цифру!) відмов суду у справах про доступ – так звані "технічні відмови". Це значить, що суд відмовив із причин, які прямо не стосувалися вимог про отримання інформації. А, скажімо, з причини, що ви не правильно склали чи оформили позовну заяву. Або не до того суду подали позов. Або не обґрунтували свої вимоги. Або ж, до цих вимог закон про доступ взагалі немає жодного відношення.

Отже, якщо ви бажаєте звернутися за захистом своїх прав до адміністративного суду, вам слід визначити компетентний суд, правильно оформити та подати позовну заяву відповідно до вимог законодавства та обґрунтувати свої вимоги, інакше суд поверне Вам позовну заяву.
Розглянемо покроково процедуру звернення до суду у справах про доступ до публічної інформації. Подивимось на важливі моменти, які потрібно знати і зробити на кожній із цих стадій.

 

Крок перший. Перед тим, як писати позов

Згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" відповідь на запит має бути надано не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Розглянемо ситуацію, коли відповіді ви не отримали, або отримали неповну відповідь, або вам неправомірно відмовили у наданні інформації. Відповідно до статті Закону про доступ, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Якщо справа розглядається судом, то адміністративне оскарження (до керівника розпорядника, вищого органу) припиняється. Тому якщо ви хочете скористатись також адміністративним способом вирішення справи, вам слід використати його, а вже потім йти до суду.

Ви маєте право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання неповної або недостовірної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію.

Статистика судових рішень свідчить, що громадяни часто звертаються з інформаційними запитами в питаннях, де закон про доступ просто не застосовується. У всіх цих випадках суд відмовляє позивачам у задоволенні позовних вимог:

1) Перевірте, чи не був ваш інформаційний запит по своїй суті зверненням, що регулюються спеціальним законом "Про звернення громадян". Звернення – це, коли ви оскаржуєте або просите орган вчинити певні дії (викриття недоліків в роботі посадових осіб органів державної влади, оскарження їх дії, вплив задля поліпшення роботи органу державної влади, відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення). Інформаційний запит – це коли ви просто просите надати задокументовану публічну інформацію.

2) Перевірте, чи є особа до якої ви звертаєтесь із запитом публічною. Судова практика свідчить, що громадяни часто звертаються до лікарень, навчальних закладів, комунальних служб, і навіть просто підприємців і  юридичних осіб. Слід пам’ятати, що розпорядники інформації, це, як правило – суб'єкти владних повноважень (органи  державної  влади та місцевого самоврядування). До інших суб’єктів ви можете звертатися із запитом, в частині використання бюджетних коштів (якщо вони їх використовують, наприклад, комунальні служби), або в частині делегованих владою повноважень (наприклад, БТІ).

3) Перевірте, чи не просите ви надати інформацію, що стосується здійснення правосуддя, або правоохоронної діяльності. Громадяни часто звертаються до судів, міліції, прокуратури, СБУ, з інформаційними запитами та просять надати інформацію щодо справ, що розглядаються ними. Отримання інформації в таких випадках здійснюється виключно відповідно до процесуальних законів, Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до судових рішень", і не є предметом регулювання Законом України "Про доступ до публічної інформації". Розгляд суддями справ та розслідування правоохоронними органами злочинів не відноситься до владних управлінських функцій, внаслідок чого ці органи не є розпорядниками інформації при здійснені судочинства та правоохоронної діяльності.

За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом шести місяців з дня, коли ви дізналися (наприклад, отримала відмову в задоволенні запиту) або мали дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крок другий. Пишемо позовну заяву

Написання позовної заяви, як уже зазначалося, здійснюється з дотриманням цілого ряду правил. Позов подається у письмовій формі і обов’язково повинен містити:

1) найменування суду, до якого подається заява, наприклад: "Шевченківський районний суд міста Києва";

2) прізвище, ім’я, по-батькові позивача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником; наприклад: "Петренко Петро Петрович";

3) поштова адреса позивача, номер засобів телефонного зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності); наприклад: "01001, м. Київ, вул. Крупської, 8, кв. 1; тел. (044) 566-30-85; e-mail: ";

4) поштова адреса представника позивача, номер засобів телефонного зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності), якщо позовна заява подається представником, наприклад адвокатом;

5) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи (якщо оскаржуються їх дії, рішення); наприклад: "Київська міська рада";

6) поштова адреса відповідача, номер засобів зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

7) далі назва документа – "Позовна заява";

8) виклад обставин, якими ви обґрунтовуєте свої вимоги, тобто опис ситуації, що призвела до подання позову; наприклад: "01 листопада 2011 року я, Петренко Петро Петрович, звернувся до виконавчого комітету Київської міської ради з інформаційним запитом… станом на сьогоднішній день відповіді я не отримав… або отримав лист-відповідь, який містив неповну інформацію";

9) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якою ви обґрунтовуєте свої вимоги, зокрема, копії документів тощо;

10) зміст позовних вимог, тобто те, про що Ви просите суд вчинити щодо спору, відповідача тощо;

11) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору;

12) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Слід мати на увазі, зо позовна заява з додатками подається в декількох екземплярах. Закон визначає, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Наприклад, якщо у справі крім вас фігурує лише відповідач Київська міська рада – ви додаєте до позовної заяви ще один додатковий комплект із копій усіх документів.

Якщо заяву підписав представник, до неї обов'язково додається копія довіреності чи інший документ, що посвідчує повноваження представника. Зокрема для керівника організації підтверджуючим документом буде той, що стверджує займану ним посаду (стаття 58 КАСУ), для члена чи працівника організації – довіреність, видана керівником організації і засвідчена печаткою цієї організації, для адвоката – ордер або договір про надання правової допомоги.

Всі письмові додатки можна подавати в копіях, крім квитанції про сплату судового збору. Цей документ подається в оригіналі.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Зразок адміністративного позову у справі про доступ (DOC, 40 Кб)

Крок третій. Обґрунтовуємо вимоги і додаємо докази

Основними доказами у справі є будь-які документи, які стосуються справи. Сам запит, будь-які документи у справі, поштові конверти із відміткою дати, поштові описи до листів, журнали вхідної та вихідної кореспонденції.

Якщо інформація, яку ви просите у органу влади є для вас цінною, першим кроком для отримання додаткових доказів у можливій судовій справі – є надсилання інформаційного запиту рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За кілька днів вам надійде поштове повідомлення про дату вручення листа адресату. Таким чином ви отримаєте не лише доказ надсилання запиту, але і підтвердження.

В адміністративних справах по доступу до інформації встановлена презумпція вини органу влади. Презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. А такий підхід значно посилює позиції позивача, якому іноді бракує правових знань, щоб самостійно довести перед судом слушність своїх тверджень.

Проте, застосування принципу презумпції винуватості суб’єкта владних повноважень не означає його автоматичного програшного становища у справі. Це не звільняє адміністративний суд від обов’язку ухвалити справедливе  судове рішення. Тому ви також повинні подати докази на підтвердження обставин, на які посилаєтесь, або на спростування обставин, про які стверджує відповідач.

Крім того, Кодекс адміністративного судочинства вимагає визначає, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд перевіряє, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим цим кодексом (про ці вимоги йшлося вище). А однією із вимог є саме виклад обставин, якими ви обґрунтовуєте свої вимоги, тобто опис ситуації, що призвела до подання позову та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якою ви обґрунтовуєте свої вимоги.

Звідси випливає, що ви повинні якомога детальніше у позовній заяві вказати всі обставини справи, до кого ви зверталися, із яким питанням, які відповідь отримали (чи не отримали), у чому полягає протиправність дій або бездіяльність відповідача та ін.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Кодексом, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Дотримання зазначених вище вимог, чітке обґрунтування позову із бажаним посиланням на норми законодавства дозволить вам уникнути такої ситуації.

Крок четвертий. Сплачуємо судовий збір

З 1 листопада 2011 року розмір судового збору становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 28 грн. 23 коп.

Реквізити для оплати ви можете дізнатися або на сайті суду, або в його канцелярії. До речі, там же представлена інформація про випадки звільнення від сплати збору. У випадку якщо ви маєте таке право, вам буде потрібно зазначити про це у позові та додати до нього підтвердження.

До суду, як додаток до позовної заяви, ви подаєте саме оригінал квитанції про сплату, а не копію.

Крок п’ятий. Обираємо суд

Тепер слід правильно визначити суд, до якого подається позовна заява. Позовні заяви в адміністративних справах, зокрема в справах про доступ до публічної інформації, подаються в:

1) місцевий загальний суд (який діє як адміністративний) за місцезнаходженням відповідача - з адміністративними позовами до органів місцевого самоврядування, а саме сільських, селищних, міських голів та сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів.

2) місцевий загальний суд (який діє як адміністративний) або окружний адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача – за вашим вибором - до місцевих органів виконавчої влади (тобто районних та обласних державних адміністрацій).

3) окружний адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача - з позовами до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, обласних рад, Київської або Севастопольської міських рад, їх посадових чи службових осіб.

Слід вказати, що подання позову до неналежного суду зустрічається в судовій практиці досить часто. Тепер правильно визначити суд ви зможете досить просто, скориставшись зазначеним вище переліком.

Крок шостий. Подаємо позовну заяву

Остання, завершальна стадія нашого процесу. Подати в суд позовну заяву, ви можете двома способами: 1) або ви йдете в суд самі; 2) або ви відправляєте заяву поштою.

Рекомендую вам безпосередньо йти із заявою до суду самим з кількох причин. По-перше, заява, відправлена поштою, буде йти довше, ніж, якщо ви принесете її самі. А головне, в багатьох судах досить ретельно переглядають позовну заяву вже при подачі (до того, як вона потрапляє до судді, або вона приймається суддею безпосередньо), і про помилки та недоліки, у вашому позові, ви можете дізнатися на місці, і по можливості там же їх і виправити.

Якщо ви подаєте позов самі, для цього вам потрібно або зателефонувати до канцелярії суду, або зайти на його сайт і дізнатися, за якими днями і в який час здійснюється прийом документів. Обовязково візьміть з собою копію позову, який подаєте і попросіть працівника канцелярії суду поставити на ньому штамп із датою одержання та реєстраційним номером.

Якщо час не підганяє або якщо суд розташований далеко, ви можете скористатися такою можливістю і надіслати документи поштою. Надсилайте документи як цінний лист із описом вкладення або рекомендований лист. Зберігайте документ, який отримаєте на пошті, що підтверджує відправлення документів.

Крок сьомий. Судовий розгляд

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі. Адміністративні позови щодо оскарження дій розпорядників інформації розглядаються судом в загальному порядку.

Проте стаття Кодекс адміністративного судочинства передбачає можливість застосування судом скороченого провадження в адміністративних справах щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду інформаційного запиту.

Особливістю скороченого провадження є не тільки короткі строки розгляду справи, але й те, що суд розглядає справу одноособово, без проведення судового засідання та без виклику до суду вас, відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактично ви в такому випадку, позбавлені можливості ознайомитися з запереченнями, які подаються відповідачем, та не можете представити суду додаткові докази чи пояснення. Це ще одна причина подавати максимум доказів, пояснень та аргументації, готуючи адміністративний позов.

Постанова за результатами звичайного судового розгляду та скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Проте рішення суду апеляційної інстанції буде вже остаточним і оскарженню не підлягає.

Використано публікацію Української правди на  http://www.pravda.com.ua/columns/2011/11/10/6743815/.