Схожі новини
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки Інтерньюз-Європа в рамках проекту Інтерньюзу в Україні випустив збірку нарисів про переселенців «Знедолені? Нездоланні!»
Internews is seeking candidates for the position of Program Coordinator. Deadline for applications is February 22, 2016.
Український медійний проект (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією Інтерньюз за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), запрошує до подання пропозицій на отримання малих грантів. В рамках відкритого грантового конкурсу Інтерньюз розглядатиме проектні заявки, бюджет яких не перевищуватиме 10 000 доларів США на період до 6 місяців, і які пропонуватимуть проекти в межах пріоритетів У-Медіа. Термін подання заявок: 30 грудня 2015 року, 23:59 за київським часом.
ПРЕС-РЕЛІЗ
24 листопада в Краматорську відбувся круглий стіл на тему: «Інформаційні потреби переселенців: як покращити комунікацію між владою, переселенцями, НДО, волонтерами та ЗМІ і забезпечити доступ до важливої інформації». В засіданні взяли участь переселенці, волонтери, журналісти, представники влади.
Щорічне опитування Інтерньюз щодо споживання ЗМІ засвідчило суттєве зниження прихильності українців до російських ЗМІ. Дослідження показало, що перегляд російського телебачення знизився на 8% з 27% у 2014 році, й перегляд російських Інтернет ЗМІ знизився на 17% з 44% у 2014 до 27% у 2015 році.
Експерти з цифрової безпеки Інституту масової інформації рекомендують журналістам дотримуватися 6 правил при складанні паролей до своїх акаунтів у соціальних мережах, електронній пошті, входу в систему та ін., а також де можна надійно зберігати паролі. Поради від ІМІ — на інфографіці
Інститут масової інформації розробив інфографіку з 8 порад щодо безпеки журналістів, що перебувають в зоні військових дій. Завдяки спілкуванню з журналістами, що перебували в зоні АТО, експерти ІМІ виявили 8 типових помилок, яких можна запобігти.
Величезний обсяг інформації, що кожного дня оточує людину, вимагає від неї уміння аналізувати інформаційні потоки. Важливо усвідомлювати вплив, який здійснює інформація на людину, й відповідно фільтрувати джерела. Медіа грамотність стає особливо важливою в епоху олігархізації ЗМІ, коли комерційне й політичне підґрунтя переважає в роботі засобів масової інформації. Тому запитання «кому це вигідно» завжди буде доречним при поглинанні новин та інформаційних посилів. ВІДЕО
- У-Медіа » Медіа і закон » Доступ до інформації » Внутрішньо переміщені особи відчувають дефіцит об'єктивної журналістики
- Переглядів: 1231
- Автор: rfgtw
- Дата: 1-12-2015
Внутрішньо переміщені особи відчувають дефіцит об'єктивної журналістики
Категорія: Доступ до інформації, Новини
Круглий стіл обговорював ситуацію в інформаційному просторі України щодо висвітлення проблем переселенців. Згідно з висновками Європейської дослідницької асоціації та моніторингом регіональних медіа, що провів Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, місцеві та центральні засоби масової інформації недостатньо інформують про проблеми переселенців. Вимушені переселенці не довіряють місцевим ЗМІ. Внутрішньо переселені особи також не мають задовільного доступу до офіційної інформації: часто не знають про рішення місцевої та центральної влад. А згідно дослідження, проведеного донецькою громадською організацією «Альянс», проблемам переселенців присвячено всього 1% матеріалів у медіа. Якої інформації потребують переселенці, чому їх потреби не можуть задовольнити ЗМІ, як покращити комунікацію між владою, переселенцями і ЗМІ – відповіді на ці питання намагалися знайти учасники обговорення.
Валентина Кузик, консультант зі зв’язків з медіа, Інтерньюз Європа детальніше розповіла про дослідження та висновки Європейської дослідницької асоціації, яке проводилось на замовлення Інтерньюз Нетворк. Висновки, які були отримані під час проведення фокус - груп фактично підтвердили й учасники круглого столу.
Олександр Ворошков, радник Мінсоцполітики, керівник ініціативної «SOS Краматорськ»; Ірина Степанова, НГО «Право на захист»; Ірина Кирикова, волонтер з Дружківки, яка працює з переселенцями; Володимир Орос, голова ГО «Добро» з Добропілля говорили про недостатність інформації.
Особливо гостро «інформаційний голод» відчувають люди у маленьких містах та селищах у так званій «сірій зоні», де люди не мають доступу до інтернету. Замало інформації для переселенців розміщують ТБ, радіо, центральні і місцеві ЗМІ. Ірина Степанова наголосила, що «інформаційний вакуум створив багато проблем. Люди, які змушені були переселитися, вважають себе покинутими. Вони не відчувають турботи держави і не чують думки і позиції влади. Через відсутність інформації, переселенці не знають, що і де відбувається, які закони ухвалені та діють. Досі залишається багато людей, які навіть не чули, що їм потрібно зареєструватися. Більшість людей залишилося на території Донецької області і не можуть та не мають змоги їхати далі – і з ними потрібно працювати. Пані Степанова вважає, що повинен бути державний друкований орган, який би висловлював позицію влади, подавав необхідну інформацію, роз’яснював кроки влади – тобто, висловлював позицію держави що стосується переселенців.
Натомість Максим Потапчук, лідер волонтерської спілки Liberi Liberati переконаний, що «переселенці не повинні стояти з протягнутою рукою, бути утриманцями та постійно скиглити: дай, дай, дай у місцевих громад і держави: «Ми маємо проявляти активність і брати участь у житті місцевих громад». В той же час, Максим вважає, що Україна повинна повторювати, що любить, допомагає і не залишить напризволяще своїх громадян, які змушені були залишити все і переселитися. Адже дуже часто переселенці навіть не знають, що гуманітарну допомогу вони отримують від України. «Україна з вами! Світова спільнота – з вами! – потрібно наголошувати на цьому», - підкреслив Максим Потапчук, переселенець- волонтер, який допомагає дітям.
Так само вважає Гаяне Авакян, переселенка, журналіст, волонтер громадської організації «Бахмут Український» вважає, що «проблему «інформаційного голоду» серед переселенців потрібно вирішувати на локальному рівні – у розрізі конкретних реалій громади, в яку вони потрапили. Оскільки профільне Міністерство інформації ніяких цільових програм в цьому напрямку не реалізовує, за цю справу треба братися місцевим волонтерам. Особливо це актуально для прифронтових міст, таких, як Артемівськ - Бахмут, в якому на сьогодні зареєстровано більше 70 тисяч ВПЛ і їх кількість збільшується. Важливо продемонструвати успішні приклади переселення та інтеграції у громаду нового міста, дати вичерпну довідкову інформацію та конкретні алгоритми дій для отримання документів чи соцвиплат, оперативно повідомляти про нововведення у законодавстві, інформувати про організації, які можуть надати юридичну, психологічну, консультативну та гуманітарну допомогу для переселенців. Така інформація має з’являтися у різних каналах ЗМІ (ТБ, газети, онлайн, радіо), щоб охопити різні соціальні аудиторії. Все це у комплексі дозволить заповнити інформаційний вакуум, який ми маємо на сьогоднішній день, а також допоможе подолати стигматизацію внутрішньо переміщених осіб у приймаючій громаді».
Кріс Шюпп, радник з гуманітарних питань, Інтерньюз Європа підкреслив, що головне для успішної соціальної адаптації не розділяти жителів місцевих громад та вимушених переселенців. Адже проблеми у них спільні: погані дороги, побутові проблеми, доступ до інформації. Не варто тільки чекати допомоги від держави, доброчинних організацій, треба об’єднувати зусилля і вирішувати ці проблеми разом. Як, наприклад, вже діють переселенці та волонтери з Артемівська, які спільними зусиллями випускають газету «Новий житель».
Ілля Суздалєв, головний редактор Донецької регіональної дирекції Національної телекомпанії України розповів, які кроки робить ДонТРК щодо висвітлення проблем переселенців.
Журналіст – розслідувач сайту Depo.ua Андрій Романенко визнає, що засоби масової інформації розміщують недостатньо інформації про переселенців, але акцентує на тому, що ЗМІ не можуть замінити державу. «Найголовніше сьогодні – змінити ставлення держави до переселенців, – наголошує Андрій Романенко. – Бо як ми можемо писати про любов України до цих людей, якщо насправді її немає.»
Заступник голови Донецької облдержадміністрації Олександр Меланченко погодився з тим, що потрібно об’єднувати зусилля і запевнив переселенців, волонтерів і журналістів, що їх зауваження, побажання будуть враховані. «Потрібно докладати спільні зусилля до вирішення проблем вимушених переселенців, їх соціальної адаптації, і в цьому питанні ми готові дослуховуватися до порад волонтерів, громадських організацій, активних переселенців, у яких вже є досвід та напрацьовані рішення», - підкреслив Олександр Меланченко.
Захід проводився Інститутом демократії імені Пилипа Орлика (Київ) за підтримки Інтерньюз Європа через Інтерньюз Нетворк.