Схожі новини

> 04-04-2016

Міжнародні громадська організація Інтерньюз (http://internews.org/) шукає підрядників на здійснення кількох соціологічних досліджень для дворічного проекту «Покращення комунікації спільнот, що постраждали від військового конфлікту,та їхніх зв’язків з внутрішньо переміщеними особами (ВПО)» в Україні.

Подання пропозицій - не пізніше 23:59 за київським часом 20 квітня 2016 року.

> 31-03-2016

Міжнародні громадська організація Інтерньюз (http://internews.org/) оголошує конкурс на посаду консультанта з гендерних питань для співпраці з дворічним проектом «Вдосконалення комунікації між внутрішньо переміщеними особами та громадами, що опинилися під впливом конфлікту».

Подання пропозицій на позицію консультанта не пізніше 23:59 за київським часом 15 квітня 2016 року.

Контакти:
тел.: (044) 458-44-39
тел./факс: (044) 458-44-41
вул. Ризька, 15, Київ, 04112,
e-mail: umedia@internews.org
Інформація
  • Переглядів: 2240
  • Автор: rfgtw
  • Дата: 22-09-2016
 (голосов: 0)
22-09-2016

Викладанню медіаосвіти в школах сприяють ентузіазм вчителів та підтримка міжнародних організацій

Категорія: Медіаграмотність, Анонси

В 2016 році Інтерньюз провів друге дослідження стану провадження медіаосвіти в Україні. Дослідження виявило успіхи та труднощі, намітило тенденції, й сприяло визначенню пріоритетів у розвитку медіа грамотного суспільства за допомогою середньої освіти. 

Дослідження 2016 року охопило 17 координаторів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО), які скеровують впровадження МО в своїх областях, 133 вчителів, які викладають курс МО в ЗОШ, вісім директорів/завучів шкіл, що впроваджують медіа освітні курси. Бачення вчителів були доповнені думками учнів, які вони висловили під час восьми фокус групових дискусій.

На думку респондентів, Академія української преси (АУП) суттєво впливає на успішність впровадження медіаосвіти на всіх рівнях – тренінги, конференції, семінари та поширення літератури. Діяльність АУП стала можливою завдяки співпраці з міжнародними донорськими організаціями. Особливу підтримку відчувають ОІППО, які надалі передають знання та практичний досвід вчителям у своїх регіонах. Розповсюдження знань за «парасольковою моделлю» забезпечує сталий підхід до підготовки більшої кількості вчителів. Окрім викладання на курсах підвищення кваліфікації, ОІППО досліджують МО як окремий науковий напрямок, та проводять відкриті лекції з МО серед освітян.

Дослідники відмітили поступове поширення медіаосвіти на загальноосвітні та спеціалізовані навчальні заклади у 14 регіонах України. Вчителі успішно інтегрують елементи медіаосвіти в обов’язкові предмети (історія, біологія, література, суспільствознавство, і навіть, математику та інформатику). Медіаосвіта набуває все більшого впливу у виховній роботі та позакласних заняттях, поширюється на різні вікові групи – від початкової школи до випускних класів. У половині шкіл медіаосвіта викладається протягом 4-х або більше років.

Найбільшого успіху досягають школи, що інтегрують МО в кілька навчальних предметів й залучають всіх членів педагогічного колективу до навчання з медіаосвіти. За умов ефективної співпраці між вчителями та керівництвом долаються всі перешкоди і бар’єри: для МО знаходяться години в щільному графіку навчальної програми, з'являється додаткове фінансування і залучаються гроші на покращення матеріально-технічної бази, в тому числі через переконання батьків учнів. У 2015-2016 навчальному році посилилась тенденція до залучення батьків до вивчення медіаосвіти: 77% опитаних вчителів практикували різні підходи – від виступів на батьківських зборах до відкритих лекторіїв.

Експерти та вчителі вважають найбільш ефективним підходом одночасне впровадження обох форм впровадження медіаосвіти - викладання окремої дисципліни й інтеграції медіаосвіти в інші предмети.

Вчителі тверезо оцінюють стан впровадження МО: середній бал успішності - на рівні 5,5 балів з можливих 10.

Серед найактуальніших напрямків розвитку МО шкільні педагоги називали 1) підготовку більшої кількості вчителів з МО, 2) налагодження механізму передачі досвіду, методів та практичних навичок з боку більш досвідчених шкіл, 3) зміну стилю методичних матеріалів та підручників з теоретичного на більш практичний й прикладний, 4) наближення підручників та завдань до потреб учнів.

Вчителі відчувають брак фінансування з боку держави, а відтак й участі досвідчених викладачів у підготовці навчальних курсів та підручників з МО. Також, більшість шкіл відмічали нестачу академічних годин при формуванні навчальних планів. Це призводить до переведення занять МО у позакласний (факультативний) формат або відмови від курсу.

Найбільшим поштовхом до поширення МО вчителі бачать довгоочікуваний наказ Міністерства освіти та науки з впровадження обов’язкового курсу медіаосвіти, який би відкрив нові можливості для розподілу навантаження на вчителів, які вже викладають МО, підготовки нових кадрів та виходу таких необхідних підручників.

 

ЧИТАТИ ПОВНИЙ ЗВІТ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ 

 

 

READ THE ENGLISH TRANSLATION OF THE REPORT

 

Звіт підготовлено Європейською Дослідницькою Асоціацією (ERA)

в рамках «Українського медійного проекту «У-Медіа» (umedia.kiev.ua),

що здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Результати дослідження є виключно відповідальністю ERA й не обов’язково відображають думки Інтерньюз та USAID.

Вересень 2016

 

Попередній звіт за 2015 рік щодо стану впровадження медіаосвіти можна знайти за посиланнями:

частина 1. Опитування ОІППО - http://www.slideshare.net/umedia/2014-1-66305751;

частина 2. Опитування вчителів та учнів - http://www.slideshare.net/umedia/2015-66303692.