Регіональні друковані та Інтернет медіа всіх регіонів продовжують розміщувати значну кількість матеріалів з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами. Майже кожен п’ятий матеріал місцевих журналістів у друкованих медіа (22, 4%) містить ознаки замовності. У травні частка політичної «джинси» в регіона

Загалом, по шести регіонах частка матеріалів з ознаками замовності політичного спрямування склала 40%, що вище за частку неналежно маркованої реклами (26%) та «джинси» комерційного характеру (34%).льній пресі  збільшилась до 40% у порівнянні з 37% у квітні та березні.

Відсоток неналежно маркованої реклами зменшився до рівня 26% з 33% у квітні. Регіональні ЗМІ продовжують приховувати рекламу відволікаючими позначеннями на кшталт «оголошення», «партнери»,  «інтерв’ю» тощо; тим самим порушують закон про рекламу, який вимагає позначень словами «реклама» або «на правах реклами». Діаграми, що наведені нижче, показують, що найбільше матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності зафіксовано експертами у Сумах – 32,6%, Вінниці -32,5% та Донецьку - 26,3%. Найменше замовних публікацій – у Львові (11,4%). У  Харкові кількість таких матеріалів помітно зменшилась (у квітні - 26,6%, у травні – 12,1%). 

У травні експерти звернули увагу, що в кількох регіональних виданнях відсоток політичної джинси сягає або перевищує половину оцінених матеріалів: «33 канал» (Вінниця) - 52,6%, «Панорама» (Суми) - 52,5% «Главное» (Харків) – 47,1%  «Білопільщина» - 46,7% (Суми), «Ваш шанс» (Суми ) - 46,6%. В донецьких виданнях «Вечерний Донецк» (33,3%) та «Донбас-неделя» (33,3%) та кримських«Голос Крыма» (37,2%) та  «События» (30%) кожен третій матеріал  містить ознаки політичної замовності.

У друкованих виданнях Львівської області протягом березня, квітня і травня кількість матеріалів з ознаками політичної та комерційної «замовності» найменша у порівнянні з іншими регіонами, де проводилась оцінка. Зокрема, у травні, не було зафіксовано жодного матеріалу з ознаками «замовності» у львівській газеті «Експрес». Найвищий показник «джинси» у Львівській пресі – у газети «Високий замок» - 22, 73%.

Неналежно марковані матеріали переважали у Вінниці – 10,7% та  Донецьку -9,7%.

В Інтернет виданнях всіх регіонів, окрім Вінниці, значно знизився рівень джинси в Інтернет виданнях.

В он-лайн виданнях у травні найбільший відсоток «джинси» розміщували новинні сайти Вінниці - 26,4% та Сум - 16,7% . Порівняно з попередніми місяцями, змінилась на краще ситуація у Донецьку: якщо у березні експерти зафіксували 37,7% он-лайн новин з ознаками замовності, то у квітні цей показник знизився до 4,7%, а в травні - до нуля; Львові  - 6%  (у квітні 13,1%) та Харкові - 4,5% (у квітні 13,1%).

Серед он-лайн видань найбільше матеріалів з ознаками політичної замовності зафіксовано на сайтах: «Суми - інфо» - 33,5%, «Вінниця інфо» – 27,8%, львівський сайт Zаxid.net  - 7,1%, харківський «Статус кво» - 8,9% від усіх матеріалів. 

Як зазначив експерт Отар Довженко, левову частку матеріалів із ознаками замовності у львівських ЗМІ становили іміджеві публікації лідера партії «Україна-Вперед!» Наталії Королевської. Такі матеріали виявлено у більшості досліджуваних газет (за винятком «Ратуші» та «Експресу»).  Також низка матеріалів з ознаками замовності стосувалась партії «Фронт змін».

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Усереднений показник якості регіональної преси після різкого падіння у квітні до 3,09, почав зростати. У травні середній 

бал дотримання журналістських стандартів у пресі Львівської, Донецької, Харківської, Сумської та Вінницької областей та Криму  становив 3,22 бали з можливих 6-ти. Найвищі середні бали, згідно оцінок експертів, отримали медіа Харкова (4,06), Вінниці (3,96) та Львова (3,94). У квітні лідером з дотримання стандартів  були ЗМІ Вінниці, які отримали 4,12 з можливих 6, а в травні – львівські газети (4,03).

На думку експертів, у всіх регіонах, де оцінювалися публікації,  журналістським матеріалам у травні найчастіше бракувало балансу думок  (середній бал 0,39) та повноти представлених фактів – 0,52. Наприклад, у Львові 29% друкованих публікацій були визнані збалансованими та 52%  - повними. Вінницька преса запропонувала читачам 38% збалансованих та 46% повних від усіх оцінених матеріалів.  

Помітно слабким є дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,57). Найнижчий бал за цим стандартом у сумської преси  0,42 бала з 1 та у кримської - 0,47, найвищий – у Харкова (0,73).

На думку регіональних експертів місцеві медіа найкраще дотримуються  стандартів достовірності (посилання на джерела) - 0,81 бала, точності - 0,81 бала та оперативності - 0,67. Ці показники залишаються майже незмінними у порівнянні з березневими (достовірність - 0,82 бала, точність - 0,80 бала, оперативність - 0,65).

Травневі он-лайн новини дещо краще дотримувались тих самих стандартів у травні. Традиційно не дотримуючись балансу при висвітленні суспільно важливих подій (31% збалансованих новин), Інтернет - журналісти подають новини дещо повніше (56%) й точніше (87%), а в 71% повідомлень краще відокремлювали власні думки від фактів, ніж преса.

 Детальніше про ситуацію у регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР: http://cure.org.ua/ua/proekti/potochni-proetki/montoring-profesjnih-sta.html.

УОЦР використовує методологію моніторингу, що розроблена проектом «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк (umedia.kiev.ua) спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).
Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць по плаваючому графіку 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значимість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1.Баланс думок / точок зору ; 2.Оперативність; 3.Достовірність (посилання на джерела); 4.Відокремлення фактів від коментарів; 5.Точність; 6.Повнота представлення фактів /інф. по проблемі.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 - матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 - «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіа експертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та працюючих журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Контакти:

Світлана Єременко, менеджер проекту, тел. 050 470 11 59, [email protected]