Схожі новини

> 11-11-2015

Моніторинг регіональних видань у вересні 2015, проведений Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, продемонстрував зростання матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами. Найбільшими замовниками джинси стали «Солідарність», «Опозиційний блок», «Батьківщина», «Укроп», «Самопоміч», Радикальна партія Ляшка, «Наш край», «Відродження». 

Світлана Єременко, медіа експерт та виконавчий директор Інститут демократії ім. Пилипа Орлика (ІДПО)

> 11-11-2015

Стаття Юрія Хомайка, експерта Інститут Демократії Пилипа Орлика (ІДПО), з аналізом передвиборчої кампанії у харківських ЗМІ: до речі, що стосується власників, то уважний читач і без додаткової інформації давно міг збагнути, що «Харьковские известия» хоча офіційно є «газетою Харківської міської ради» і виходять на податки громадян, насправді виступають виключно як рупор нинішнього мера, а депутати, не згодні з його політикою, зазнають на її шпальтах нещадної критики.

> 15-04-2015

16 квітня 2015 року, об 11-00 у прес-центрі «Конгрес хол» (вул. Радянська, 7, 2 поверх). Інститут демократії ім. Пилипа Орлика запрошує редакторів, журналістів, лідерів громадських організацій до обговорення питань інформаційної безпеки країни та ролі медій у стриманні інформаційної агресії з боку Росії. 

> 03-04-2015

2 квітня 2015 року у Дипломатичній академії при Міністерстві закордонних справ України  відбувся круглий стіл: «Інформаційна політика України як питання її національної безпеки», організований Київським офісом Інституту Кеннана,  Центром дослідження Росії та Програмою академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.

> 19-02-2015

18 лютого 2015 року, о 13:00 в Українському кризовому медіа-центрі (готель «Україна», 3 поверх, вул. Інститутська, 4, Київ) відбувся брифінг «Інформаційна ізоляція жителів окупованих територій: як змінити ситуацію?». Майже рік продовжується неоголошена війна та безпрецедентна інформаційна агресія Росії проти України. З початком АТО багато експертів наголошували на тому, що Україна програє інформаційну війну. Але… Досі не розроблено продуманої узгодженої Стратегії інформаційної політики держави. 

> 17-02-2015

18 лютого 2014 року, о 13:00 в Українському кризовому медіа-центрі (готель «Україна», 3 поверх, вул. Інститутська, 4, Київ) відбудеться брифінг «Інформаційна політика держави провальна на всіх фронтах: інформаційна ізоляція окупованих територій». Спікери: Світлана Єременко, медіаексперт, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ, виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика (Київ); Володимир Кіпень, експерт ІДПО, кандидат філософських наук, Донецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу; Ігор Зоц, головний редактор газети «Донеччина».


> 25-12-2014

24 грудня Телекритика провела прес-конференцію, де повідомила результати свого моніторингу новин російських медій. «Відверта брехня, інсценізація ціною людських життів, нагнітання істерії, розпалювання міжетнічної, міжконфесійної ворожнечі, відкриті заклики до насильства - все розвивалося послідовно і було спрямовано на те, щоб люди перейшли бар'єр і почали вбивати одне одного», - сказав експерт Роман Шутов.

> 15-12-2014

Моніторинг регіональних видань напередодні позачергових парламентських виборів у жовтні 2014-го показав чергове зростання джинси. Незважаючи на зміну влади, складну ситуацію в країні у зв’язку з неоголошеною війною Росії проти України та інформаційною агресією, регіональна преса здебільшого знехтувала своєю важливою роллю щодо неупередженого інформування громадян. Журналісти забули про свою відповідальність перед суспільством, отруюючи джинсою передвиборчий інформаційний простір.

Контакти:
тел.: (044) 458-44-39
тел./факс: (044) 458-44-41
вул. Ризька, 15, Київ, 04112,
e-mail:
Інформація
  • Переглядів: 1123
  • Автор: rfgtw
  • Дата: 12-08-2011
 (голосов: 0)
12-08-2011

Моніторинг журналістських стандартів і джинси в пресі, липень 2011 року

Категорія: Медіа і демократія » Медіа моніторинг

У липні в загальноукраїнських виданнях проявилося зменшення кількості реклами, що очевидно пов’язано з періодом відпусток і загальним падінням економічної активності. Винятком стала газета «Коментарі», яка в останньому липневому номері практично на кожному розвороті розмістила неналежно марковану рекламу на сірому фоні. Середній бал дотримання журналістських стандартів практично залишився незмінним.

ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКІ ВИДАННЯ

У «Коментарях» загалом показники дотримання жур стандартів трохи впали, середній бал 5,42 проти 5,77 минулого місяця; на цей раз «просів» стандарт відокремлення фактів від коментарів – 0,69, також трохи «кульгають» баланс точок зору та достовірність – по 0,88.

Знову ж редакція газети не стрималась від того,  щоб у «додатку» «Тест» розмістити немаркований матеріал з ознаками реклами горілки Nemiroff; а в іншому номері в так званому додатку «Гараж» знайшлося місце для дуже позитивної розповіді про один з нових автомобілів Ауді. Крім того, в останньому номері розміщені 15 неналежно маркованих матеріалів щодо Донецької паливно-енергетичної компанії, які можна вважати частинами одного замовлення. Всього в газеті в липні вийшло 210 матеріалів.

«Український тиждень» трохи підняв планку дотримання жур стандартів з 5,25 в червні до 5,33 в липні. Хоча збалансованості журналом не було дотримано в кожному четвертому матеріалі (0,75), низькі також показники відокремлення фактів від коментарів та повноти представлення інформації – по 0,83 бала.

Рекламні матеріали розміщуються в УТ наразі без порушень, а загалом цього місяця в журналі вийшло  168 матеріалів (без врахування рекламних, які чітко ідентифіковані).

У журналі «Кореспондент» також знизилися показники дотримання стандартів – з 5,78 минулого місяця до 5,62 в липні, але все ж вони є дуже непоганими і найкращими порівняно з іншими тижневиками. По чотирьох стандартах в журналі порушення відсутні, а от «підкачали» достовірність – тільки 0,69 та повнота – 0,92. «Джинсові» матеріали відсутні, а неналежно маркованих у журналі вийшло 7; загалом упродовж місяця в Коррі вийшло 166 матеріалів.

Газета «Экономические Известия», дещо знизила показники, отримавши 5,26, порівняно з 5,59 в минулому місяці. Стандарти, що найчастіше порушуються: відокремлення фактів від коментарів та баланс думок. Вже в котрий місяць поспіль у виданні «Экономические Известия» джинса відсутня. Проте було знайдено кілька неналежно маркованих матеріалів, розміщених на сірому фоні, з трикутною позначкою.

У загальноукраїнській газеті «Факти» загальна оцінка видання дещо понизилась порівняно з минулим місяцем, середній бал газети – 4,95 рівно (5,00 в червні). Найчастіше у виданні порушується стандарт балансу думок і точок зору. Видання залишається лідером за розміщенням джинсових матеріалів. В цьому місяці у виданні було знайдено 13 джинсових та 2 неналежно марковані матеріали.

В газеті «Сегодня» показник дотримання стандартів – 4,77 рівно, що є аналогічним показнику в червні. Основним стандартом, який часто порушуються у матеріалах є «баланс думок і точок зору». Джинсових матеріалів у виданні традиційно не було. У виданні було знайдено 11 неналежно маркованих матеріалів. Зазначені матеріали газети «Сегодня» розміщуються під рубриками «Новости компании», «Открытое письмо», «Спонсорство», «PR», що вводить споживача в оману, оскільки може сприйматися ним як журналістські та інформаційні матеріали. Розміщення таких матеріалів суперечить статтям 1, 5, 7, 9, 10 Закону України «Про рекламу», відповідно до яких може бути визначено як недобросовісна реклама.

Раніше ІМІ направлено офіційне звернення до Кабінету міністрів України щодо недотримання вимог Закону України «Про рекламу» та перегляд відмови Держстандарту на звернення ІМІ (лист від 14 квітня 2011 року щодо відокремлення реклами від іншої інформації) на застосування заходів до газети «Сегодня» за порушення вимог закону. Рекламні матеріали розміщуються під рубриками «Открытое письмо», «Спонсорство», «Новости компаний».

КМУ на звернення ІМІ видає доручення Держспоживстандарту звернутися до редакції цього друкованого засобу масової інформації з вимогою розміщати назви рубрик «Реклама» та «На правах реклами» у спосіб, що має забезпечувати право споживачів реклами на захист від прихованої реклами http://imi.org.ua/content/kmu-reklama.

 

В загальноукраїнських виданнях, в цьому місяці також відсутня політична джинса (на відміну від регіональних видань). При цьому присутня джинса комерційна.

Окремо слід зазначити, про масове повернення реклами алкоголю на шпальти майже всіх національних видань. Внесені зміни і доповнення до закону "Про рекламу" заборонили у всіх друкованих засобах масової інформації (окрім спеціалізованих видань) рекламу тютюнових виробів, алкогольних напоїв, реклами знаків для товарів і послуг, та інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби і алкогольні напої (стаття 22 ЗУ "Про рекламу").

Підприємливі рекламні відділи все ж знаходять шпарини. Якщо горілку можна рекламувати у спеціалізованому виданні — вони створюють спеціалізоване видання і вкладають його в газету чи журнал. І зовсім не важливо що читач сприймає її як підрубрику — за законом все чисто.

Хоча було би, звичайно, добре якби видання публікували лише рекламу. Цього їм недостатньо, адже графічний макет, як подекуди здається рекламодавцям, не такий впливовий, як немаркована стаття про продукт чи компанію.

Газета "Коментарі", до прикладу має для цього спеціальний формат - "ТЕСТ", газета "Факты" публікує таку джинсу у "спеціалізованому виданні" - "Жизнь прекрасна".

Повний безлад на ринку породила абсолютна безкарність. Держспоживстандарт, який мав би виписувати штрафи за кожне з порушень писав відписки. Інститут масової інформації, громадська організація, яка зверталася до нього зі скаргою систематично отримував їх у відповідь.

Проте, на останнє своє звернення прийшла, на здивування, конструктивна відповідь. В Держпоживстандарті пообіцяли... написати листа в редакції газет "Факти", "Коментарі" і примусити їх відділяти рекламу від редакційних матеріалів.

 

ДОНЕЦЬКІ ВИДАННЯ

Джинса

Найбільше неналежно маркованих чи немаркованих взагалі рекламних матеріалів містять «Донецкие новости». У виданні немає жодного підпису «Реклама» чи «На правах реклами». Прихована реклама розкидана по всій газеті, незалежно від полоси. Це стосується не лише рекламних текстів у вигляді статей, але й яскравих повідомлень, які теж не маркуються. Дуже багато в «Донецких новостях» і джинси. Наприклад, повідомлення про послуги мобільного оператора МТС з’являються у кожному номері. Часто джинса пов’язана з діяльністю СКМ, маріупольським комбінатом ім. Ілліча.

«Панорама» неналежно маркованих матеріалів містить значно менше. Частіш за все підпис «Реклама» є, але розміщений він збоку від публікації невеликими чорними літерами, дуже маленькими. Тому питання, чи можна вважати подібне маркування належним. Джинси у виданні з’являється доволі мало.

«Вечерний Донецк» та «Донбасс» можна вважати дисциплінованими виданнями. Підпис «Реклама» присутній майже завжди. Тому у таблицях немає деяких номерів цих видань. Ані джинси, ані прихованої реклами там помічено не було. Але, знову ж таки, ситуація як і з «Панорамою». Позначка є, але вона надрукована настільки бляклим сірим чи блакитним кольором, що треба гарно придивлятись, аби її побачити. Відміна від «Панорами» - позначка публікується над матеріалом, що дає можливість все ж таки побачити її швидше, аніж у «Панорамі».

«Донецкий кряж» часто публікує великі позитивні статті про діяльність Маріупольського комбінату ім. Ілліча. Вони не маркуються, не показують балансу думок, тому можна вважати їх джинсою. «Муниципальная газета» не часто друкує приховану рекламу та джинсу, але якщо подібні матеріали зустрічаються, вони не маркуються.

Журналістські стандарти

Що стосується журналістських стандартів, то всі видання приблизно рівні. Найменшу увагу приділяють балансу думок. Наприклад, якщо інформація про якийсь мітинг, цитується лише одна сторона — чи то влада, чи то громадяни. Дуже часто цитат немає взагалі. Також кидаються в очі часті відступи авторів, у яких вони викладають власні думки, часто дуже однобокі та моралізаторські (яка погана влада, що вона нічого не робить). Особливо цей стандарт порушує «Донецкий кряж». Ледь не всі матеріали — купа власних висновків журналістів. Про молодь-мажорів, піонерів. Найменш об’єктивним, на погляд експертів, стала публікація «Донбасс обретает идентичность». Інформація про вихід нової книги перетворюється на відкритий виклад антиукраїнських настроїв. З цитат типу: «...история Донбасса как своеобразной периферии русской цивилизации, как ведущего экономического центра Российской империи и Советского Союза, как особого региона с ярко выраженной культурно-исторической идентичностью, который имеет стратегической значение в современных российско-украинских отношениях» складається вся публікація. На погляд експертів, подібна патетика розпалює національну ворожнечу, загострює питання української та російської мови, різних поглядів на історію, на ті проблеми, які є в Донецькому регіоні. Публікація написана авторами збірки, але те, що саме «Донецкий кряж» її опублікував, говорить про редакційну політику, якої дотримуються журналісти. До речі, це не єдиний матеріал у видання, де дуже відкрито автори маніпулюють читачами.

Оперативність і точність частіш за все дотримуються журналістами. Звичайно, зустрічаються публікації, термін подій у яких вже давно минув, чи з невизначеним терміном, але то скоріш винятки, аніж закономірності.

Достовірність, посилання на джерела теж не завжди є пріоритетом. Частіш за все якщо дуже багато власних журналістських думок, замість їх балансу, про джерела інформації трохи забувають. Те ж саме і щодо повноти. Часто замість повного викладу загальної картини, журналісти починають розповідати про свої думки з цього приводу, дають власні висновки, чого апріорі бути не повинно.

Якщо говорити взагалі, то якість публікацій доволі прийнятна. Хоча, були такі, що не отримали жодного балу, бо не було дотримано жодного стандарту. Але зустрічались і об’єктивні матеріали, що були оцінені на шість. Але таких граничних публікацій дуже мало. Частіш за все експерти оцінювали матеріали у середньому на 3-4 бали. Це дає можливість говорити про більш-менш відповідну (більшу за середню) об’єктивність донецьких видань.           

Спірні матеріали

Перша група матеріалів, які викликали дискусії -  це публікації про виставу «Летучий голландец», яку збирається поставити Донецький оперний театр. Дуже схожі розширені замітки про подію з’явились у кожному виданні. Незважаючи на те, що написані вони досить якісно по всіх стандартах, у кожному матеріалі згадується видавничий дім Breitkopf, СКМ, Siemens Ukrain, Knauf, Lufthansa. Один з експертів вважає, що це не можна вважати джинсою, два інші не розділяють його думку. Наприклад, публікації про відкриття нової злітно-посадкової смуги теж стали головною темою номера у всіх виданнях. Але тільки одне з них згадало про «Альтком». Що ж стосується матеріалів про виставу, офіційні спонсори підкреслюються у всіх без винятку замітках. Це дає право говорити про замовні матеріали і джинсу.

Неоднозначні думки виникали також щодо публікацій про «Шахтар» у «Вечернем Донецке» і «Донецких новостях», випуск книги про команду, презентацію фільму, нової форми. Матеріали містять інформаційний привід, але дуже нагадують рекламні.

Інші публікації — замітки про дитячі табори (наприклад, «Ласточка» любит Олин борщ... детский оздоровительный центр «Ласточка», «Донбасс», №81). Тут, навпаки, жодного інформаційного приводу немає, бо інших сумнівних фактів, крім тих, що ці заклади дуже хороші і професійні, немає. Але, можливо, такі публікації виникають через те, що новин влітку дуже мало. Можливо, їх у якійсь мірі вважають соціальною інформацією.

Також в експертів виникли сумніви щодо матеріалу «Без консервантов и биодобавок» («Донбасс», №85). З одного боку читач має знати, про який саме продукт йде мова. До того ж, якщо б журналіст не сказав, про яке підприємство йдеться, публікація вийшла б не такою цікавою.  Але є питання з балансом думок та обєктивністю, тому що по-перше, для об’єктивної оцінки якості молочної продукції, журналіст мав відвідати не один завод. По-друге, інформація про «Данон» - виключно позитивного характеру.

Ще один неоднозначний матеріал - «Взлет и крах оранжевого проекта» («Муниципальная газета», №29). З одного боку він начебто не має відношення  до Донецького регіону, але експерти впевнені що публікація замовна, бо бачили її не один раз в інтернеті.

 

ЛЬВІВСЬКІ ВИДАННЯ

У червні 2011 року львівські ЗМІ ввійшли в період літніх відпусток. На практиці це означає зменшення рекламних замовлень та скороченні кількості проплачених публікацій тієї чи іншої конкретної спрямованості. Також помітна тенденція до дедалі рідшої появи у ЗМІ неналежно маркованої реклами, такої як проведення аукціону чи судового засідання у рубриці „оголошення”.

Політична джинса стабільно займає своє місце. Щоправда, її все ще дуже мало. Однак, невдовзі гаряча політична осінь напередодні парламентських виборів, а отже для ЗМІ все найцікавіше відбуватиметься попереду. Саме в цей час для представників журналістської професії назріє спокуса та тест на випробування власної професійної та позиційної спроможності.

Львівські видання у червні переживають тимчасове літнє затишшя, проте для задоволення побажань рекламодавців все ж розміщують так звану комерційну джинсу – замовні матеріали, метою яких є висвітлити певну проблему, однак подати її як суспільно важливу, щоб зацікавити тих, хто небайдужий до свого здоров'я або ж має певні вади. Так, поруч із публікаціями на актуальні суспільно-політичні теми зовсім непомітно, без будь-яких рекамних позначок вписався матеріал „Сексуальні проблеми мають вирішення” у газеті „Високий Замок” № 106 (4486)за 16-22 червня 2011 року. У матеріалі читачам видання турботливо рекомендують лікування та проходження діагностики у клініці „Оксфорд медікал Львів”. І це лише – один з прикладів розміщення комерційної джинси у газетах Львівщини.

 

КРИМСЬКІ ВИДАННЯ

Найбільшим покупцем інформації без грифу «реклама» виявилась газета «События».

У липні ситуація з джинсой не змінилася. Зменшилася кількість політичної реклами, як маркірованої, так і прихованої. У іншому як і раніше серед комерційної джинси більшість матеріалів складають ті, що розміщуються за довгостроковими договорами("Віконні технології", "Кредитпромбанк"  в "Первой крымской",  "Адвокат Дмитро Титаренко", "Журнал "Соціальна країна"" в "Событиях", "Фінансові консультації" в "Севастопольськой газете").  Не маркувалися і є замовними матеріали про акції, які проводять оператори мобільного зв'язку у продовж курортного сезону (МТС, «Кіївстар»). Спостерігається тенденція  розміщення  рекламних матеріалів  комерційної  компанії  відразу в декількох ЗМІ  («Кока-кола»). Більшість видань  не маркують рекламні блоки, вважаючи, що це і так очевидно ("Первая крымская", "Крымское время», «События»").

Із-за фінансових труднощів  "Крымская газета"  скоротила кількість виходів на тиждень з п'яти до одного, у кожному номері друкуються лише короткі новини та великі замовні і рекламні матеріали.

Порушується стандарт збалансованості думок у більшості матеріалів газети "Крымская газета" та "Крымское время", факти не відділяються від коментарів у газетах "Голос Крыма", "События", недостатньо представлена інформація із проблеми - немає пояснень експертів, історії питання у газетах "Крымское время" та "Севастопольская газета". Професійні стандарти дотримуються в більшості матеріалів газет "Первая крымская" та "Крымская правда".

 

* Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації як у цілому так і в частині якогось певного видання або матеріалу є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі є оціночним судженням експертів і не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за опубліковані матеріали. 

** під стандартом "достовірності (посилання на джерела)" в моніторингу мається на увазі наявність достатніх посилань в матеріалі на компетентні джерела. Детальніше в методиці моніторингу та нормативній довідці.

Інститут масової інформації, http://imi.org.ua/ 

Мітки: моніторинг, ТВ новини, Телекритика