Схожі новини
10-11 червня у місті Маріуполі відбудеться другий Донбас Медіа Форум «Журналістика в кризових регіонах під час змін», який збере регіональних журналістів східних регіонів України для обговорення важливих тем та участі в майстер класах українських та міжнародних експертів. Метою Форуму є пошук можливих шляхів до збереження медійного простору Донеччини та формування безпечного медійного середовища для роботи журналістів у східних регіонах.
«Інтерньюз-Україна» (Київ, Україна) оголосила про початок програми надання технічної допомоги для редакцій та журналістів, які займаються кримською проблематикою.
Головні умови для участі в конкурсі з отримання професійного технічного обладнання для редакцій та журналістів/блогерів – досвід роботи та активна діяльність на сьогоднішній день в сфері висвітлення кримської проблематики. Одна редакція може отримати технічну допомогу в розмірі до 10.000 EURO.
Один журналіст/блогер може отримати технічну допомогу в розмірі до 2.000 EURO.
КОЛИ? Заявки приймають до таких дат: 20 серпня 2015 та 20 вересня 2015. Деталі за посиланням: http://internews.ua/2015/08/support-program-of-media-related-to-crimea-2-round/
Експерти з цифрової безпеки Інституту масової інформації рекомендують журналістам дотримуватися 6 правил при складанні паролей до своїх акаунтів у соціальних мережах, електронній пошті, входу в систему та ін., а також де можна надійно зберігати паролі. Поради від ІМІ — на інфографіці
Інститут масової інформації розробив інфографіку з 8 порад щодо безпеки журналістів, що перебувають в зоні військових дій. Завдяки спілкуванню з журналістами, що перебували в зоні АТО, експерти ІМІ виявили 8 типових помилок, яких можна запобігти.
Експерти ІМІ розпобили інфографіку, що наглядно пояснює, що в першу чергу варто зробити журналістам, громадським активістам та й будь-кому, хто хоче захищати свою пристрої від зловмисників.
Величезний обсяг інформації, що кожного дня оточує людину, вимагає від неї уміння аналізувати інформаційні потоки. Важливо усвідомлювати вплив, який здійснює інформація на людину, й відповідно фільтрувати джерела. Медіа грамотність стає особливо важливою в епоху олігархізації ЗМІ, коли комерційне й політичне підґрунтя переважає в роботі засобів масової інформації. Тому запитання «кому це вигідно» завжди буде доречним при поглинанні новин та інформаційних посилів. ВІДЕО
Інститут масової інформації (ІМІ) оприлюднив результати моніторингу «Барометр свободи слова» за перше півріччя 2015 року. Фізична агресія щодо журналістів в Україні почала зменшуватися: 23 напади на журналістів, що майже в 11 разів менше, ніж за відповідний період 2014 року (249 нападів), і в півтора менше ніж за друге півріччя 2014 року (37 нападів). Серед випадків порушень прав журналістів найбільше було перешкоджань й обмежень у доступі до інформації.
Загальна кількість порушень свободи слова у 2014 році склала 977 випадків, що вдвічі перевищує показники 2013 року (496 випадків), і втричі 2012-го (324 випадки). Напади стали категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень (285 випадків, у 2013 - 97). Зокрема, згідно даних ІМІ, пік нападів на журналістів припав на січень та лютий 2014 року, коли було побито відповідно 82 та 70 журналістів.
- У-Медіа » Медіа і демократія » Свобода слова » Кількість порушень прав журналістів у 2014 році вдвічі перевищила показники 2013 року
- Переглядів: 1332
- Автор: rfgtw
- Дата: 26-12-2014
Кількість порушень прав журналістів у 2014 році вдвічі перевищила показники 2013 року
Категорія: Свобода слова, Безпека журналістів
Рік 2014: підсумки свободи слова в Україні Інституту масової інформації
У 2014 році на території України було зафіксовано майже тисячу порушень свободи слова, найгіршими місяцями стали березень та травень. Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації "Барометр свободи слова". Загальна кількість порушень свободи слова у 2014 році склала 977 випадків, що вдвічі перевищує показники 2013 року (496 випадків), і втричі 2012 (324 випадки). Напади стали категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень (285 випадків, у 2013 - 97). Зокрема, згідно даних ІМІ, пік нападів на журналістів припав на січень та лютий 2014 року, коли було побито відповідно 82 та 70 журналістів.
"Окрім росту числа нападів на журналістів у зв’язку з їхньою роботою, ми також відмітили певну еволюцію насилля щодо журналістів у 2014 році", - заявила виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. "Ніколи раніше ми не стикалися із викраденнями журналістів незаконними збройними формуваннями, ніколи раніше не було внутрішніх переселенців-журналістів, які змушені були покинути свої місця проживання у зв’язку з професійною діяльністю".
Пік викрадень журналістів припав на квітень, коли у полоні побували 20 журналістів, усі в Донецькій області. Загалом протягом року у полоні побували 76 журналістів. Досі перебувають у полоні сепаратистів ЛНР луганський журналіст Сергій Сакадинський, та харківський журналіст Роман Черемський, які були захоплені у серпні 2014 року. У 2014 році такі міжнародні організації, як Репортери без кордонів та Комітет по захисту журналістів включили Україну у трійку країн світу, що є найбільш небезпечними для журналістів(після Сирії та Палестини).
Протягом року, на території України загинуло 7 журналістів, з них один під час подій на Майдані, і 6 у зоні АТО. Дані ІМІ об’єктивно свідчать, що убивства журналістів та ріст фізичної агресії пов’язані із двома ключовими факторами подіями на Майдані, та згодом російською агресією і воєнними діями на території України.
Не дивлячись на ріст загроз в країні лишилася актуальною проблема безкарності. У 2014 році, попри прихід нової влади, ми так і не побачили активних розслідувань нападів на журналістів або покарання агресорів. На жаль, безкарність лишилася практично на рівні минулого року.
"У той же час, у 2014 році сталося багато випадків, за які держава Україна не може нести відповідальності, оскільки вона не контролює частину своєї території", - заявив медіа-юрист ІМІ Роман Головенко.
Кількість випадків цензури у 2014 вдвічі перевищила показник 2013 року (134 у 2014 порівняно із 62 у 2013). Пік випадків цензури припав на травень (38) та червень (28) і був пов'язаний із відключенням українських телеканалів на Сході країни. Протягом року також сталося 63 напади на офіси редакцій, що майже у вісім (!) разів більше ніж у 2013 році (8). Пік нападів припав на травень, і був пов'язаний з погромами редакцій місцевих видань у Донецькій та Луганській областях.
Нападники з бітами громили офіси місцевих ЗМІ за відмову співпрацювати із сепаратистами. 
Детальніше про стан свободи слова читайте на сайті ІМІ у рубриці Барометр свободи слова (http://imi.org.ua/barametr). Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за наступними категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск, та кібер-злочини проти ЗМІ і журналістів. До щомісячного звіту включаються лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю.
Детальніше про методологію можна http://imi.org.ua/methodsofmonitoring/41561-metodologiya-monitoringu-svobodi-slova.html прочитати тут.