2 вересня 2011 року Київська незалежна медіа профспілка провела семінар з захисту прав журналістів, під час якого медіа юристи та досвідчені журналісти надавали поради щодо убезпечення й захисту прав під час здійснення професійної журналістської діяльності. Також було повідомлено про результати моніторингу порушень прав журналістів.

Протягом 2009 року КНМП зафіксувала 171 випадок порушень прав журналістів, в 2010 – 376, за вісім місяців 2011 року – 196. Ми бачимо тенденцію до збільшення тиску на журналістів та кількості порушень прав, професія буде більше небезпечною. Журналісти мусять об’єднуватись, щоб захищати свої права. Якщо цього не відбудеться, професія журналіста зникне, це вже буде не журналістика.

За словами керівника проекту «Юридичне бюро для журналістів» КНМП, Юки Гаврилової, найбільш «популярним»  порушенням є перешкоджання журналістській діяльності - 200 випадків у 2010 році. Характерно, що правоохоронці неохоче фіксують такі випадки. Навпаки, за вказівкою можновладців, нерідко міліціонери наносять тілесні ушкодження журналістам, порушуючи права останніх.

Кричущими випадками порушення прав журналістів – це випадки побиття, й при цьому присутні міліціонери не втручались, під час акцій протесту проти руйнації та забудови парку в місті Харкові.

У випадку будівництва в районі Троєщина в місті Києві охоронці фірми-забудовника били протестувальників, а міліціонери дивилися вбік й вдавали, що нічого не бачать. Під час руйнації скверу, де зводитиметься будинок, охоронці на очах міліції б’ють журналіста, який робить репортаж про події й акцію захисту скверу. Така поведінка не має жодних наслідків для міліціонерів та охоронців. При тому, що існує оперативне відео та фотографії, слідчі кажуть, що не можуть знайти цих людей. Це один з кричущих прикладів порушення прав журналістів.

Ще одним прикладом може бути поведінка мера Харкова Михайла Добкіна, який на прес конференції публічно називає журналіста Катерину Морозову «ручною собачкою» й додає, що зараз Харків побачить її «гнилі репортажі». Цей факт нанесення публічної образи демонструє неповажне ставлення до журналістів з боку можновладця, і цей пан не отримує покарання.

На виборчих дільницях Донецька № 41 та 42 журналістів Голова комісії наказує вигнати журналістів із формулюванням, що журналісти навіть не мають права знаходитись на території, що прилягає до дільниці. Міліціонери перевищили свої повноваження. Тобто, журналістів, які прийшли висвітлювати виборчий процес, не пустили на дільницю. Чим це є? Це в чистому вигляді тиск на журналістів, застосування сили. Тобто в одному епізоді ми бачимо кілька порушень українського законодавства й прав журналістів.

Наприклад, журналістам медіа холдингу Главред медіа по три-чотири місяця не виплачують заробітну плату. Й для нас в цій ситуації є дивним, що журналісти так довго чекали й мовчали, поки не вдалися до страйку. Але й після страйку та розголосу про те, що порушені права людей, адже їм нема за що годувати свої сім’ї, ніяких наслідків для власників медіа холдингу цей інцидент не мав. Ця ситуація показує, що з журналістами в нашій країні можна робити, що завгодно. Після страйку й виплату заборгованості, наступні три місяці ті самі журналісти знову не отримували зарплату три місяці. Й журналістам прийшлось вдаватись до нових переговорів з власниками, хтось не витримував й звільнявся, вимагаючи своїх грошей. Й момент, коли виплачується борг по зарплаті, подається власниками як благодійність. Моя думка, що журналістам треба об’єднуватись й перестати набивати собі шишки.

Дуже часто журналісти погоджуються з цією ситуацією й не виборюють свої права. Коли до наших юристів звертаються по допомогу, - юристи пропонують звернення до суду, й існує хороша судова перспектива. Однак, частими є випадки, коли журналісти відмовлялись, бо вони боялись захищати свої права. Дивна ситуація, коли журналісти, які інформують суспільство, які мусять розуміти, наскільки є важливим захист їх прав у кожному конкретному випадку, наскільки важливо довести свою правоту, відмовляються від допомоги.  

Бесіду провела Наталія Іванів, менеджер проекту «У-Медіа» з організаційного розвитку.