Схожі новини
В 2016 році Інтерньюз провів друге дослідження стану впровадження медіаосвіти в Україні. Дослідження виявило успіхи та труднощі, намітило тенденції, й сприяло визначенню пріоритетів у розвитку медіа грамотного суспільства за допомогою середньої освіти.
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки Інтерньюз-Європа в рамках проекту Інтерньюзу в Україні випустив збірку нарисів про переселенців «Знедолені? Нездоланні!»
Internews is seeking candidates for the position of Program Coordinator. Deadline for applications is February 22, 2016.
Український медійний проект (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією Інтерньюз за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), запрошує до подання пропозицій на отримання малих грантів. В рамках відкритого грантового конкурсу Інтерньюз розглядатиме проектні заявки, бюджет яких не перевищуватиме 10 000 доларів США на період до 6 місяців, і які пропонуватимуть проекти в межах пріоритетів У-Медіа. Термін подання заявок: 30 грудня 2015 року, 23:59 за київським часом.
ПРЕС-РЕЛІЗ
24 листопада в Краматорську відбувся круглий стіл на тему: «Інформаційні потреби переселенців: як покращити комунікацію між владою, переселенцями, НДО, волонтерами та ЗМІ і забезпечити доступ до важливої інформації». В засіданні взяли участь переселенці, волонтери, журналісти, представники влади.
Щорічне опитування Інтерньюз щодо споживання ЗМІ засвідчило суттєве зниження прихильності українців до російських ЗМІ. Дослідження показало, що перегляд російського телебачення знизився на 8% з 27% у 2014 році, й перегляд російських Інтернет ЗМІ знизився на 17% з 44% у 2014 до 27% у 2015 році.
Експерти з цифрової безпеки Інституту масової інформації рекомендують журналістам дотримуватися 6 правил при складанні паролей до своїх акаунтів у соціальних мережах, електронній пошті, входу в систему та ін., а також де можна надійно зберігати паролі. Поради від ІМІ — на інфографіці
Інститут масової інформації розробив інфографіку з 8 порад щодо безпеки журналістів, що перебувають в зоні військових дій. Завдяки спілкуванню з журналістами, що перебували в зоні АТО, експерти ІМІ виявили 8 типових помилок, яких можна запобігти.
- У-Медіа » Медіа і технології » Медіаграмотність » Журналісти вироблятимуть якісні матеріали, коли на них буде попит
- Переглядів: 889
- Автор: rfgtw
- Дата: 26-03-2015
Журналісти вироблятимуть якісні матеріали, коли на них буде попит
Категорія: Медіаграмотність, Новини
20 березня 2015 року громадська організація "Телекритика" провела круглий стіл з обговорення можливих шляхів протидії російські пропаганді на окупованих територіях. В який спосіб можна боротись із російською пропагандою на окупованих територіях та яким є секрет успіху у міжнародному інформаційному просторі – на ці та інші питання шукали відповіді експерти під час круглого столу «Протидія російській інформаційній агресії: спільні зусилля задля захисту демократії». На круглий стіл було запрошено представників аналітичних центірв, засобів масової інформації, соціологічних інститутів та експертів з медіа моніторингу.
Під час круглого столу було презентовано результати опитування Київського міжнародного інститут соціології (КМІС) про вплив російської пропаганди у зоні конфлікту.
З 26 по 28 лютого 2015 року опиали міське населення в п’яти областях - Харківській, Одеській, Херсонській, Донецькій та Луганській (включно з районами, що на момент опитування не контролювалися українською владою).
За результатами опитування, найбільш затребуваною в зоні АТО є інформація про зниклих родичів та знайомих, втрати серед мирного населення та українських військових, в також дії місцевої та державної влади.
Підконтрольні Україні території вважають українські джерела в цілому скоріше правдивими, російські – упередженими та необ’єктивними. «ДНР-ЛНР» притримуються протилежної точки зору. Втім, з часом у мешканців південно-східних областей наростає розчарування у будь-яких засобах масової інформації.
Російська пропаганда впевнено перемагає на окупованому Донбасі. В інших південно-східних регіонах найбільш провокативні меседжі російської пропаганди не користуються підтримкою. Серед меседжів російської пропаганди найменш популярним є твердження про те, що Майдан – це фашистський переворот. З ним погоджуються 27% і не погоджуються 54%. Оцінка наслідків Майдану в регіоні конфлікту досить песимістична. Переважна більшість (66%) вважає, що головними наслідками Майдану є анексія Криму, збройне протистояння на Донбасі та економічна криза в Україні, не погоджуються з цим тільки 15%.
Звіт про дослідження можна подивитись за посиланнями:
http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/research/yakim_e_riven_pidtrimki_mesedzhiv_rosiyskoi_propagandi_u_zoni_konfliktu_sotsiologichne_opituvannya/
та
http://osvita.mediasapiens.ua/monitoring/advocacy_and_influence/polovina_ukraintsiv_pidtrimue_ideyu_stvorennya_kontrpropagandistskogo_telekanalu/
Міжнародна практика показує, що найефективнішим методом покращення якості продукту та уникнення маніпуляцій є розвиток саморегуляції, а не державне регулювання – на цьому наголосила Оксана Майдан, заступник директора проекту «У-Медіа», Internews Network. Професійний рівень журналістики і відповідно якість медіапродукту буде підвищуватись тільки в тому разі, коли буде запит суспільства: «Є один рецепт, який в міжнародних програмах існує вже багато років – це проекти із медіаграмотності. Журналісти будуть робити якісний матеріал, коли на них буде попит. А попит буде тільки тоді, коли громадяни навчені, як критично сприймати медіа – для медіа грамотної людини історії про розіп’ятих хлопчиків виглядатимуть смішно».
Більше інформації про круглий стіл
http://osvita.mediasapiens.ua/media_law/government/vlasniy_narativ_zamist_kontrpropagandi/